Електронний університет СНУ ім. В. Даля

Юридичний факультет

Кафедра історії та археології

Юридичний факультет 

Кафедра історії та археології 

ОС- магістр 

Напрям підготовки - 014.03 Середня освіта. Історія

Юридичний факультет

Кафедра історії та археології

Юридичний факультет

Кафедра історії та археології

Метою викладання навчальної дисципліни є надати теоретичні знання про археологію України з найдавніших часів до періоду Київської держави.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Археологія» є ознайомлення студентів з основами археології, специфікою її джерел, методикою дослідження археологічних пам’яток, обробки й аналізу первинної інформації та способами реконструкції історичного процесу за археологічними джерелами. Головним завданням курсу є розкриття ролі археологічних джерел у реконструкції історичного процесу.

Давня історія України

Всесвітній характер націоналізму виявився у XX столітті. Націоналізм - це стан розуму, переконаного, що найвищою соціальною цінністю особистості має бути національна держава, глибока прихильність до рідного ґрунту,  до місцевої традиції. Однак лише з кінця XVIII ст. націоналізм в сучасному сенсі слова став розповсюдженим почуттям, яке дедалі більшою мірою формувало громадське і приватне життя. Ідея, що у кожної нації має бути своя власна держава, що охоплює всю націю, виникла порівняно недавно. Протягом багатьох століть політичним ідеалом була не національна держава, а (щонайменше, теоретично) світова імперія, що включає різні народи і етнічні групи на основі спільної цивілізації і має на меті забезпечення загального миру.

Основною метою і завданням курсу «Дослідження націй і  націоналізму в історичному вимірі» є ознайомлення студентів з системою нових знань, здатних сформувати універсальне і цілісне уявлення про нації, націоналізм, національну культуру, національну ідентифікацію. У зміст дисципліни входить вивчення історичних етапів формування націй і їх реального стану, різних проявів націоналізму, аналіз сучасних проблем розвитку національних і міжнаціональних відносин в різних державах,  в тому числі й в Україні. Названий курс зберігає спадкоємність і допомагає більш глибоко розглянути специфіку національних проблем в світі. Окремі теми тісно пов'язані з основними проблемами таких наук, як соціальна філософія, соціологія, політологія, етнологія, психологія, етнічна та етнополітична конфліктологія.

Завданнями курсу є:

 - дослідження нації і націоналізму як глобального явища;

 - вивчення попередніх і сучасних концепцій нації та націоналізму;

 - визначення місця і ролі націй і націоналізму в умовах глобалізації сучасного світу;

 - аналіз питань взаємодії великих і малих етносів в умовах наростання міжнаціональної напруженості в світі, пошук варіантів гармонізації міжетнічних відносин, забезпечення толерантності та гуманізації соціуму.

Розвиток ідеї націоналізму викликає активізацію народів і породжує прагнення до перебудови суспільства. Ідеї ​​націоналізму різняться країнами за особливими історичними умовами і особливостями соціальної структури. Проте всесвітнє поширення націоналізму не спрощує і не полегшує завдання створення згуртованої спільноти людей. Ставши загальносвітовим явищем, націоналізм, на жаль, небезпечно проявляє себе як сила, що частіше роз’єднує людство,  якщо його не стримує лібералізм, терпимість, схильність до компромісу чи гуманний універсалізм неполітичних релігій. Наполегливий акцент на національному суверенітеті і культурних відмінностях навряд чи допоможе зміцненню співпраці між народами – і це викликає особливу тривогу, оскільки технічний і економічний розвиток веде до все більшої залежності народів світу один від одного. Саме тому аналіз питань взаємодії різних держав і націй під час зростання міжнаціональної напруженості в світі пов'язаний з пошуком шляхів гармонізації міжетнічних відносин і забезпечення толерантного та гуманного соціуму.

Юридичний факультет

Кафедра історії та археології

Спеціальність - 032 "Історія та археологія"

Метою викладання навчальної дисципліни «Етнологія» є вивчення і освоєння студентами питань теорії етносу, етногенезу і етнічної історії, традиційних і сучасних форм життєдіяльності етносів, особливостей міжетнічної комунікації, етнічної картини світу, етнічної свідомості та культури.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Етнологія» є дослідження різноманітних аспектів життєдіяльності етносів: матеріальної культури народів; ритуалів, звичаїв, вірувань; системи виховання; особливостей міжкультурних контактів; розселення народів; демографічних процесів; етнічної свідомості і самосвідомості;  динамічних процесів життєдіяльності етнічних спільнот.

Юридичний факультет

Кафедра історії та археології

Спеціальність - 032  "Історія та археологія"

1 курс, 2 семестр

Історична географія, як показує сама її назва, знаходиться на стику історії і географії, утворюючи свого роду міст між ними. На початковому етапі диференціації наукових знань і історик і географ нерідко зуміщувались в одній особі. Яскравий приклад такого роду - В.Татищев, який по праву вважається основоположником вітчизняної "Історичної географії". Але в нашу епоху фахівці в області історичної географії (можливо, за виключенням лише Л.Гумільова) за освітою і профілю роботи зазвичай є або істориками, або географами, що знаходить певне віддзеркалення і в їх підходах.

В історичній науці історичній географії зазвичай відводиться роль допоміжної дисципліни, разом з геральдикою, нумізматикою та ін. У якості саме такої дисципліни вона і читається на історичних факультетах.

Метою викладання навчальної дисципліни «Історична географія» є допомогти науковій молоді опанувати інтелектуальне багатство, що приховане товщами часу і зберігається в сьогоднішньому розвитку наукових знань. Вивчити принципові, вузлові моменти географії минулого та її зміни на різних історичних етапах на основі сполучення соціально-економічного і соціально-культурного підходів.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Історична географія» є

• дослідити загальні питання розвитку і зміни географічного середовища за історичний час;
• проаналізувати політичну карту, межі держав і державний устрій минулих епох;
• розглянути географію населення, його демографічні, етнічні, релігійні особливості, а також питання, пов'язані з його розміщенням і міграціями на різних етапах історичного розвитку;
• дослідити соціальний склад суспільства, зміну формацій упродовж історичного минулого;
• вивчити послідовний хід розвитку виробництва в цілому і окремих його галузей, а також зміни в їх просторовій структурі;
• охарактеризувати історико-географічні аспекти розвитку матеріальної і духовної культури;
• проаналізувати прямі і зворотні зв'язки між соціально-економічним розвитком і природним довкіллям і їх вплив на формування антропогенних ландшафтів різних типів.

Юридичний факультет

Кафедра історії та археології

Юридичний факультет

Кафедра історії та археології

Напрям підготовки - 032 Історія та археологія

Мета - проаналізувати як люди різної статі взаємодіяли між собою, реконструювати ґендерне минуле шляхом поєднання характерних для кожної епохи фактів.

Завдання:

- показати історичну зумовленість ґендерних стереотипів;

- реконструювати традиційні культурні обмеження розвитку потенціалу особистості залежно від статі;

- вивчити соціально-історичні причини дискримінації за статевою ознакою в різних культурах;

- проаналізувати зміст і основні етапи становлення ґендерної іден­тичності індивідів обох статей у різних історичних епохах;

- показати історичну роль соціальних інституцій у ґендерній та се­ксуальній соціалізації дітей та підлітків;

- проаналізувати стан жіночої освіти та ґендерного виховання за­лежно від розвитку культури тієї чи іншої історичної епохи.

Юридичий факультет

Кафедра історії та археології

Напрям підготовки - 032 Історія та археологія

Мета - проаналізувати як люди різної статі взаємодіяли між собою, реконструювати ґендерне минуле шляхом поєднання характерних для кожної епохи фактів.

Завдання:

- показати історичну зумовленість ґендерних стереотипів;

- реконструювати традиційні культурні обмеження розвитку потенціалу особистості залежно від статі;

- вивчити соціально-історичні причини дискримінації за статевою ознакою в різних культурах;

- проаналізувати зміст і основні етапи становлення ґендерної іден­тичності індивідів обох статей у різних історичних епохах;

- показати історичну роль соціальних інституцій у ґендерній та се­ксуальній соціалізації дітей та підлітків;

- проаналізувати стан жіночої освіти та ґендерного виховання за­лежно від розвитку культури тієї чи іншої історичної епохи.